Пропустив два тижні пар: як повернутися в курс і не загубитися

З чого починається плутанина

Ситуація знайома майже кожному: застуда переросла в лікарняний, або на роботі завал, або треба було поїхати додому. Повертаєшся на пари, а там уже нова тема, двоє завдань пройшли повз тебе, і в груповому чаті триста непрочитаних повідомлень. Де там та презентація з минулого вівторка, ніхто вже не пам'ятає.

Проблема зазвичай не в тому, що студент лінивий. Він просто не розуміє, що саме пропустив. А коли не видно, скільки треба наздогнати, руки опускаються ще до того, як почнеш.

Чому повернення таке важке

Коли курс живе в кількох місцях одразу, кожен пропуск розкидає інформацію ще більше. Частину файлів викладач надіслав на пошту, щось скинули в чат групи, а про дедлайн сказали усно на парі. Щоб зібрати це докупи, доводиться писати одногрупникам, викладачу, старості. І кожен пам'ятає трохи по-своєму.

Викладачу теж незручно. Одне й те саме він пояснює п'ятому студенту за тиждень, пересилає ті самі файли і перепитує, чи отримав той завдання.

Що допомагає насправді

Спершу кілька простих кроків, які працюють незалежно від того, якою системою користується ваш заклад.

• Склади список, а не панікуй. Візьми розклад за пропущений період і випиши кожну пару: тема, чи було завдання, чи є дедлайн. Навіть якщо щось не знаєш, порожня клітинка краще за туман у голові.
• Розстав пріоритети за строками. Спершу те, що горить, тобто завдання з найближчим дедлайном. Теорію, яку можна прочитати пізніше, відклади на потім.
• Напиши викладачу один раз і конкретно. Не «а що я пропустив?», а «я був на лікарняному з 3 по 14 число, бачу, що треба здати лабораторні 4 і 5. Чи можна здати їх до наступної п'ятниці?». Таке повідомлення поважає час викладача, і відповідь на нього прийде швидше.
• Не намагайся закрити все за вечір. Розбий на кілька днів. Дві години щодня дадуть більше, ніж одна безсонна ніч.

Де тут роль університету і коледжа

Усе вищенаписане працює, але половину цих кроків студенту не довелося б робити, якби курс від початку жив в одному місці.

Саме для цього в UniDesk у кожного курсу є своя сторінка з матеріалами й завданнями. Викладач додає лекцію, презентацію чи завдання один раз, і воно лишається там. Не зникає в стрічці чату і не губиться в пошті. Студент, який повернувся після двох тижнів, відкриває свій кабінет і бачить:

• матеріали за всі пропущені заняття, у тому порядку, як їх давали;
• завдання, які вже видані, і строки здачі до кожного;
• що він уже здав, а що ще ні.

Список уже зібраний

Той самий список з першого кроку збирати вручну не треба, бо він уже є. Залишається лише сісти й зробити.

Здати роботу теж можна через кабінет, без пересилання файлу на пошту з темою «Лаба 4 Петренко ВИПРАВЛЕНО фінал». Викладач бачить її у своєму кабінеті поруч із роботами решти групи, а не шукає в листуванні.

А що отримує деканат

Коли студент довго не з'являється, деканат зазвичай дізнається про це останнім, часто вже під час сесії. Кабінет деканату в UniDesk дає змогу бачити, що відбувається з навчанням груп, не збираючи інформацію з викладачів дзвінками й таблицями. Простіше помітити проблему, поки її ще можна вирішити розмовою, а не відрахуванням.

Коротко

Пропуски будуть завжди, бо люди хворіють, працюють і мають життя поза університетом і коледжем. Питання лише в тому, скільки сил коштує повернення. Якщо матеріали й завдання курсу завжди лежать в одному місці, повернення займає вечір, а не тиждень листування.

Хочете подивитися, як це виглядає з боку студента і викладача? У UniDesk є демоверсія, де можна відкрити кабінети й пройтися по курсу самостійно.